Тернопіль крізь століття: як змінювалося місто від фортеці XVI століття до сьогодні

Є міста, історію яких можна прочитати не лише в книгах.

Вона залишається у старих будинках, назвах вулиць, площах, храмах, парках і навіть у звичних маршрутах, якими ми проходимо щодня.

Тернопіль саме такий.

Ми звикли бачити сучасне місто: житлові масиви, новобудови, магазини й офіси, жваву Руську, Театральний майдан, набережну та Тернопільський став.

Але варто відкрити старі фотографії та листівки, і знайомі адреси стають майже невпізнаваними.

До Дня міста команда АН ВІСОН вирішила поглянути на Тернопіль крізь час і згадати, як формувалося місто, як змінювалася його забудова та які місця продовжують зберігати пам'ять про різні епохи.

1540 рік: початок історії Тернополя

Офіційною точкою відліку історії міста вважають 15 квітня 1540 року.

Саме тоді польський король Сигізмунд I надав великому коронному гетьману Яну Амору Тарновському привілей на заснування містечка-фортеці Тарнополь на місцевості, яка в історичних джерелах згадується як Сопільче.

Одночасно розпочалося будівництво замку.

Тодішній Тернопіль створювався передусім як укріплене поселення. Його розташування мало важливе стратегічне значення, адже місто перебувало на шляхах, якими рухалися торговці, війська та мандрівники.

Так почалася історія міста, яке протягом наступних століть неодноразово руйнували, перебудовували та розширювали.

І саме Старий замок залишається одним із головних матеріальних свідків тієї першої сторінки історії Тернополя.

Старий замок: будівля, яка бачила майже всю історію міста

Будівництво Старого замку датують 1540-1548 роками.

За століття його неодноразово перебудовували, пошкоджували під час воєн та відновлювали. Проте споруда збереглася до наших днів і сьогодні має статус пам'ятки архітектури національного значення.

Якщо сьогодні дивитися на замок і сучасну забудову навколо нього, складно уявити, наскільки інакше виглядала ця частина Тернополя кілька століть тому.

Замок був не просто окремою спорудою. Він був частиною оборонної системи міста.

Тернопіль XVI-XVII століть мав укріплення, брами й вали. Частиною оборонного середовища були також культові споруди.

До наших днів збереглися Церква Воздвиження Чесного Хреста, відома тернополянам як Надставна, та Церква Різдва Христового на Руській.

Сьогодні Старий замок має адресу вул. Замкова, 12.

Одна адреса, за якою стоять майже п'ять століть історії.

1548 рік: Тернопіль отримує свій став

Важко уявити сучасний Тернопіль без ставу.

А його історія почалася майже одночасно з історією самого міста.

16 травня 1548 року Ян Тарновський отримав королівський дозвіл на створення ставу на річці Серет.

Водойма мала практичне значення для міста та його оборонної системи. З часом її роль змінювалася, але став залишався важливою частиною міського простору.

Минали століття, змінювалася берегова лінія, навколишня забудова, призначення територій.

А вода залишалася.

Сьогодні Тернопільський став одним із головних символів міста, місцем прогулянок, спорту, відпочинку та зустрічей.

Саме біля нього особливо добре видно, як змінювався Тернопіль.

На старих фотографіях навколо значно менше забудови. На сучасних панорамах водойма вже є частиною великого міського середовища.

Магдебурзьке право та розвиток міста

У середині XVI століття Тернопіль отримував привілеї, які сприяли його економічному розвитку та становленню міського самоврядування.

У 1550 році Ян Амор Тарновський надав місту Магдебурзьке право. Почав діяти магістрат, який складався з ради та судового органу.

Для тогочасного міста це було важливим етапом розвитку.

Тернопіль поступово ставав не тільки оборонним пунктом, а й місцем торгівлі, ремесел і повсякденного міського життя.

Саме тут з'являється ще одна важлива для нашої історичної подорожі адреса.

Старий Ринок: місце, де вирувало життя Тернополя

Ринок біля замку був майже ровесником міста.

Він формувався всередині оборонних валів і поступово розростався. З часом навколо виникло ціле переплетення вулиць та провулків.

Їхні назви нерідко розповідали про заняття мешканців: Боднарська, Залізна, Шклярна, Суконна, Крамова.

Тут продавали й купували товари, працювали ремісники, зустрічалися мешканці та приїжджі.

Ринок був не просто торговим майданчиком.

Це був один із центрів міського життя.

Старі листівки початку XX століття дозволяють побачити його зовсім не таким, яким ми знаємо цю частину Тернополя сьогодні.

Невеликий ринок на цьому місці існував до початку 1960-х років.

Сьогодні сама назва Старий Ринок залишається своєрідною підказкою: перед нами частина міста з історією, значно давнішою за сучасну забудову.

Тернопіль XVII століття: місто, яке неодноразово відбудовувалося

Перші століття історії Тернополя були неспокійними.

Місто зазнавало татарських нападів, воєн і руйнувань. Напади відбувалися у XVI та XVII століттях, а особливо важким став 1675 рік, коли турецькі війська захопили місто.

Було пошкоджено замок, культові споруди та інші об'єкти, а зі ставу спустили воду.

Проте Тернопіль відбудовували.

Ця здатність міста змінюватися і відроджуватися після руйнувань повторюватиметься в його історії ще не раз.

Храми, які формували силует старого Тернополя

Історична забудова Тернополя була багатокультурною.

У різні періоди тут жили українці, поляки, євреї та представники інших спільнот. Це відображалося і в архітектурі міста.

Серед пам'яток, які збереглися до наших днів:

Старий замок, 1540-1548 роки;

Церква Воздвиження Чесного Хреста, XVI-XVII століття;

Церква Різдва Христового, 1602-1608 роки;

Домініканський костел, сьогодні Архикатедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, 1749-1779 роки.

Ці споруди сьогодні є звичними елементами міського простору.

Проте саме вони дозволяють буквально побачити зв'язок сучасного Тернополя з містом минулих століть.

XVIII-XIX століття: Тернопіль змінює свій вигляд

Після першого поділу Речі Посполитої у 1772 році Тернопіль опинився у складі Габсбурзької монархії.

У XIX столітті місто почало активно модернізуватися.

Старі оборонні споруди поступово втрачали своє значення. Частину укріплень демонтували, перебудовували замок, розширювали територію міста.

На початку XIX століття до Тернополя приєднали передмістя, і територія міста значно збільшилася.

У 1808 році тут проживало 7 093 мешканці.

У 1850 році вже близько 13 тисяч.

А у 1866 році в Тернополі налічувалося близько 1 700 будинків і понад 16 тисяч жителів.

Місто поступово набувало того міського характеру, який можемо побачити на фотографіях кінця XIX та початку XX століття.

Руська: вулиця, через яку можна читати історію міста

Сучасну Руську важко уявити тихою околицею.

Проте у XVI столітті територія нинішньої вулиці була саме околицею Тернополя.

Через неї проходив важливий торговий шлях зі Львова до Кам'янця-Подільського. Поруч розташовувалися міські оборонні вали.

Частина сучасної Руської колись належала до території Ринку.

Згодом Руська стала однією з головних міських артерій.

На старих фотографіях початку XX століття бачимо зовсім інший простір: іншу забудову, вивіски, транспорт, людей.

Сьогодні Руська знову є одним із головних маршрутів Тернополя.

Саме такі адреси найкраще показують: вулиця може пережити багато поколінь будинків, мешканців, підприємств і навіть зміну держав, залишаючись частиною міського каркасу.

1870 рік: до Тернополя приходить залізниця

Друга половина XIX століття стала періодом швидкого розвитку міста.

Однією з ключових подій стало будівництво залізниці.

У грудні 1870 року залізничне сполучення дійшло до Тернополя. Відкриття колії Золочів-Тернопіль значно покращило зв'язок міста з іншими частинами Галичини та Європи.

Залізниця дала новий поштовх торгівлі, мобільності населення та розвитку міста.

Наприкінці XIX століття Тернопіль стрімко зростав.

За переписом 1880 року тут уже проживало понад 25 тисяч мешканців.

Вокзал: ворота до міста

Залізничний вокзал поступово став однією з важливих міських споруд.

Через нього до Тернополя приїжджали торговці, студенти, військові, чиновники, мандрівники та нові мешканці.

Саме тому фотографія вокзалу 1908 року так добре підходить для історичної паралелі.

Будівля змінювалася.

Змінювався простір навколо.

А функція залишалася практично незмінною: вокзал продовжує зустрічати тих, хто приїжджає до Тернополя.

Кінець XIX століття: місто стає сучаснішим

Кінець XIX століття приніс Тернополю важливі міські зміни.

За часів бурмістра Володимира Лучаковського розвивалися електричне освітлення, телефонний зв'язок, водогін та каналізація.

Місто забудовувалося за європейськими зразками. З'являлися споруди у стилі модерну, або сецесії.

У 1861 році був закладений міський парк, сучасний Старий парк.

Поступово Тернопіль ставав містом, яке дедалі більше нагадувало європейські урбаністичні центри свого часу.

Саме цей Тернопіль ми часто бачимо на старих листівках: ошатні фасади, вулиці з крамницями, міські прогулянки, площі, кінні екіпажі, а пізніше автомобілі.

Початок XX століття: Тернопіль на старих листівках

Для сучасного мешканця особливо цікавими є фотографії Тернополя 1900-1930-х років.

Це вже достатньо близьке минуле, щоб упізнавати окремі місця.

І водночас достатньо далеке, щоб місто здавалося зовсім іншим.

Вокзал.

Руська.

Старий Ринок.

Замок.

Став.

Центральні площі.

Усі вони існували в іншому міському середовищі.

Саме тому формат «Тернопіль тоді і зараз» настільки цікавий: він дозволяє побачити історію не абстрактно, а через конкретну адресу.

Перша світова війна: чергове випробування для міста

У 1914 році почалася нова складна сторінка.

До липня 1917 року Тернопіль перебував під російською окупацією. Під час відступу російських військ центральна частина міста була підпалена.

Водночас навіть у воєнний період культурне життя не припинялося. У 1915 році в Тернополі був заснований професійний стаціонарний театр «Тернопільські театральні вечори», серед режисерів якого були Лесь Курбас і Микола Бенцаль.

Тернопіль і українська державність

У листопаді 1918 року в Галичині було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку.

З 22 листопада до кінця грудня 1918 року в Тернополі перебували державні установи ЗУНР, зокрема її уряд.

У травні 1919 року в місті перебували Директорія та уряд Української Народної Республіки на чолі із Симоном Петлюрою, а в червні тут працював штаб Дієвої армії УНР.

Так знайомі сьогодні вулиці Тернополя на короткий час стали простором, де ухвалювалися рішення українського державного масштабу.

Тернопіль між двома світовими війнами

З 1921 року Тернопіль став центром Тарнопольського воєводства у складі Другої Речі Посполитої.

Місто продовжувало розвиватися.

У 1926 році до нього приєднали приміське село Загребелля.

Фотографії 1920-1930-х років особливо цікаві тим, що показують уже досить активне міське життя: вулиці, транспорт, спортивні події, площі, магазини, прогулянки містян.

Саме на таких світлинах Тернопіль перестає бути просто набором історичних дат.

Ми бачимо людей.

Їхній одяг.

Їхні маршрути.

Місця зустрічей.

Місто стає живим.

1939-1944 роки: одна з найтрагічніших сторінок

У вересні 1939 року до Тернополя увійшла Червона армія. Місто включили до складу СРСР, а в грудні 1939 року воно стало центром новоствореної Тернопільської області.

2 липня 1941 року почалася німецька окупація.

Війна принесла Тернополю величезні людські втрати та руйнування.

Особливо руйнівними стали бої за місто у березні-квітні 1944 року.

15 квітня 1944 року бої за Тернопіль завершилися.

За даними історичної довідки міста, внаслідок військових дій було зруйновано близько 85% Тернополя.

Ця цифра пояснює, чому сучасний центр настільки відрізняється від міста, яке бачимо на довоєнних фотографіях.

Зникли цілі квартали.

Не збереглася значна частина історичної забудови.

Місто фактично довелося створювати заново.

9 серпня 1944 року назву Тарнополь офіційно змінили на Тернопіль.

Повоєнний Тернопіль: місто будується заново

1950-1960-ті стали періодом масштабної відбудови.

Новий Тернопіль формувався відповідно до генерального плану архітекторів В. Новикова та Н. Панчука.

Але відбудова означала не лише відновлення.

Місто отримувало нове планування, нові житлові будинки, громадські споруди та вулиці.

Частина старої забудови зникала.

У 1951 році заклали парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка.

У 1950-х реконструювали Тернопільський став, площа якого збільшилася приблизно до 400 гектарів.

Одночасно радянська перебудова міста мала й іншу сторону.

У 1954 році був знищений Парафіяльний костел, а в 1962 році монастирська Успенська церква. Не збереглася і низка інших історичних споруд.

Саме тому старі фотографії мають для Тернополя особливу цінність.

Частину міста, яку вони показують, фізично вже неможливо побачити.

Як Тернопіль перетворювався на велике місто

Після війни населення Тернополя швидко збільшувалося.

У 1959 році тут проживало 52 245 людей.

Розвивалася промисловість. З'являлися машинобудівні підприємства, завод залізобетонних конструкцій, бавовняно-прядильний комбінат, виробниче об'єднання «Ватра».

Одночасно формувався Тернопіль як студентське місто.

У другій половині XX століття були створені навчальні заклади, які стали основою сучасних медичного, технічного, економічного та педагогічного університетів.

Зростання населення потребувало житла.

І саме тоді Тернопіль почав активно розростатися за межі старого історичного центру.

З'являлися нові житлові масиви, багатоповерхові будинки, школи, дитячі садки, магазини та транспортна інфраструктура.

Тобто історія нерухомості Тернополя другої половини XX століття фактично є історією переходу від компактного історичного міста до сучасного обласного центру.

1960-1980-ті: формується знайомий нам Тернопіль

Багато елементів міста, які сьогодні здаються звичними, з'явилися саме в цей період.

У 1965 році Тернопільським ставом почали курсувати пасажирські прогулянкові катери.

21 грудня 1975 року в місті почав курсувати перший тролейбус.

У 1979 році заклали сучасний парк Національного Відродження.

У 1984 році відкрили гідропарк.

У 1986 році в парку Національного Відродження відкрили Співоче поле.

Місто отримувало нові місця для життя, роботи та відпочинку.

Якщо порівняти фотографії Тернополя 1950-х, 1970-х і кінця 1980-х років, можна буквально побачити, як за кілька десятиліть змінювався масштаб міста.

За переписом 1989 року в Тернополі проживало вже 204 845 мешканців.

Для порівняння: у 1959 році їх було трохи понад 52 тисяч.

За три десятиліття місто змінилося кардинально.

1991 рік і новий етап розвитку

Проголошення незалежності України відкрило наступну сторінку історії Тернополя.

Змінювалася економіка.

Переосмислювався міський простір.

Поверталися історичні назви.

Розвивався приватний бізнес.

З'являлися нові магазини, офіси, житлові будинки.

Поступово почав формуватися сучасний ринок нерухомості.

І якщо для Тернополя другої половини XX століття характерною була масова типова забудова, то XXI століття принесло значно більшу різноманітність житлових форматів.

Сьогодні місто продовжує розширюватися та змінюватися.

Тернопіль тоді й зараз

Найцікавіше в історії міста починається тоді, коли перестаєш дивитися на неї лише як на перелік дат.

Візьмімо п'ять знайомих місць.

Тернопільський замок.
Стоїть тут із XVI століття, тоді як майже все міське середовище навколо нього змінилося.

Тернопільський став.
Створений у XVI столітті, він і сьогодні визначає характер центральної частини міста.

Старий Ринок.
Колись один із головних центрів торгівлі, сьогодні нагадує про себе передусім назвою.

Руська.
Від старого торгового шляху до однієї з головних транспортних артерій сучасного Тернополя.

Залізничний вокзал.
Понад півтора століття залізничного сполучення і тисячі історій людей, які саме тут уперше зустрічалися з містом або поверталися додому.

У цьому і є справжня магія історичних паралелей.

Ми дивимося на одну адресу.

А бачимо кілька різних міст.

Історичні будівлі Тернополя сьогодні

Попри численні руйнування, Тернопіль зберіг важливу частину архітектурної спадщини.

Станом на жовтень 2024 року міський реєстр культурної спадщини містив 5 пам'яток архітектури національного значення та 218 пам'яток архітектури місцевого значення.

До п'яти пам'яток національного значення належать Старий замок, Надставна церква, Церква Різдва Христового, колишній Домініканський костел, сучасна Архикатедра, та келії монастиря домініканців.

Це означає, що історія продовжує бути буквально вбудованою в сучасний міський простір.

Ми проходимо повз неї щодня.

Кожна адреса має свою історію

Для когось Тернопіль починається з вокзалу.

Для когось із набережної.

Для когось із Руської, Театрального майдану або тихої вулиці свого району.

А для когось найважливішою адресою стає квартира чи будинок, де починається власна сімейна історія.

Саме тому нам було цікаво подивитися на місто не лише як на фахівців із нерухомості.

А як на людей, які щодня працюють із його адресами.

За кожним будинком є час.

За кожною вулицею є зміни.

За кожним районом є покоління людей, які називали й називають Тернопіль своїм домом.

Сьогодні ми продаємо та купуємо квартири в будинках, яких сто років тому ще не існувало.

Ходимо вулицями, якими століттями рухалися інші покоління.

Відпочиваємо біля ставу, створеного ще у XVI столітті.

Проходимо повз замок, з якого починалася історія міста.

І будуємо новий Тернопіль поруч зі старим.

Тернопіль продовжує писати свою історію

За майже п'ять століть Тернопіль пережив війни, пожежі, зміни держав і кордонів, масштабні руйнування, відбудову та періоди стрімкого розвитку.

Він неодноразово змінював свій вигляд.

Але продовжував залишатися містом людей.

Людей, які тут народжуються.

Навчаються.

Працюють.

Створюють сім'ї.

Купують своє перше житло.

Будують будинки.

Відкривають бізнес.

І залишають після себе нові історії.

Тому у День міста команда АН ВІСОН бажає Тернополю продовжувати розвиватися, зберігаючи те, що робить його особливим.

А кожному тернополянину бажаємо мати у цьому місті свою найважливішу адресу.

Ту, яку хочеться називати домом.

З Днем міста, Тернополю!

АН ВІСОН | Нерухомість Тернополя